організаційні здібності

ЕЛІТА ( від лат. eligo - вибираю) - група осіб, яка займає провідне або керівне становище у будь-якій галузі людської діяльності: політичній, економічній, військовій, науковій, управлінській, культурній, інтелектуальній, спортивній тощо. Хоч зародки елітарних концепцій можна знайти ще в Конфуція чи Платона, але засновниками сучасних теорій Е. стали італ. політичні мисленики Моска (1858 - 1941) та Парето (1848 - 1923); послідовником Моски став Міхельс (1876 - 1936). Концепції Е. з'явилися, по-перше, внаслідок критики представницької демократії (як прихованої форми домінування різного роду Е.) і, по-друге, класової марксистської теорії, яка виправдовувала тезу про керівну роль окремих груп (партійних верхівок та лідерів) І. дейну основу елітарних концепцій становить консервативна соціальна філософія: будь-який суспільний лад ґрунтується на суспільній ієрархії, на вертикально організованих структурах. На вершині цих структур знаходяться охоронці цінностей даної культури, організатори, творчі особистості, а на нижчих щаблях - виконавці, що здатні успішно діяти, коли визначено мету і загальний напрям руху. Вся складність політичної дії полягає у мудрому поєднанні оновлення зі збереженням. Необхідність успадковувати досвід, нагромаджувати елементи культури та цивілізованості потребує такого оновлення чи заміни Е. (циркуляції Е.), які б не були руйнівними для успадкування того, що має бути збереженим. Цей консервативний підтекст концепцій Е. стоїть в опозиції як до просвітницької спадщини лібералізму та соціал-демократизму (з перебільшеним наголошуванням на соціальному проектуванні), так і до комунізму та фашизму В. ідповідно до вихідної концептуальної позиції та необхідності пристосувати термін "Е." до конкретних обставин філософи, соціологи та політологи обирають різні ознаки, якими мають володіти люди, що, з їх точки зору, складають Е.: культурні та моральні характеристики, творчі та організаційні здібності, сила волі, твердість віри тощо. Оскільки реально існуючі Е. тільки до певної міри відповідають тим вимогам, на основі яких має здійснюватися їхнє формування, то утворюється більша чи менша розбіжність між нормативним та емпіричним складниками цього поняття. Найважливішим є поділ всіх концепцій Е. на нормативні (ціннісні) та функціональні. Перші ґрунтуються на тому, що Е. має бути носієм вищого рівня культури та цивілізованості, творцем та охоронцем таких цінностей, як свобода, справедливість, правовий порядок (стабільність), культурна самобутність (нації), добробут тощо. Другі успадковують політичний реалізм Мак'явеллі і визначають Е. як будь-яку керівну меншину (без включення у це поняття ціннісних ознак). Оскільки ця тенденція наявна у засновників теорії Е., то їх іноді називають мак'явеллістами (що може призводити до непорозумінь). Перша тенденція виразно репрезентована в Ортеги-і-Гассета ("Повстання мас"). Нехтування ціннісними критеріями руйнує концепт Е., бо відкриває можливість вважати Е. будьяку групу, яка будь-якими засобами здобуває та утримує керівне становище. Якщо певна керівна група виходить у своїх діях із суто групових (класових), кланових інтересів (приховуючи цей факт за допомогою риторики), то є підстави вважати цю групу псевдо- чи квазі-Е. Причини виникнення псевдоеліти можуть бути політичні (напр., бюрократичний корпоративізм "номенклатури" у комуністичних режимах та його збереження і модифікація у сучасних незалежних посткомуністичних державах), економічні, психологічні тощо. Психологічні пов'язані з інерцією стереотипів у мисленні й поведінці ("старіння" Е.) та відсутністю ефективно діючих механізмів її оновлення (напр., люди, що свого часу зробили важливий внесок у певну галузь діяльності, можуть використовувати колишні заслуги для збереження свого керівного становища). Виникає проблема "відкритості-закритості" Е. з домінантою у її вирішенні на "закритості". Важливими видами Е. у сучасних суспільствах є професійні Е., зокрема у галузі науки. У наукових спільнотах основними критеріями Приналежності до Е. є високий рівень професійності та моральної й загальної культури (в т.ч. дотримання норм професійної етики); про наукову Е. можна говорити тільки у тому разі, якщо керівні особи (які визначають стратегію наукових досліджень та організовують наукове життя) відповідають цим критеріям. Ціннісне поняття Е. перестає бути продуктивним, якщо його (як деяку регулятивну ідею) не співвідносять із тим, хто, з яких причин і якими засобами у даному суспільному середовищі досягає керівного становища. Без дослідження особливостей даного суспільного середовища постулювання ціннісних критеріїв Е. приречене залишатися добрим побажанням. Різні концепції Е. можуть стати об'єктом критики з огляду на те, що їх можуть використовувати як ідеологію, яка має антидемократичне спрямування. Визнання ієрархічності соціального життя і природності існування Е. створює підстави для виправдання бюрократизації як тенденції суспільного життя. Зокрема, функціональна концепція Е. відносно легко стає основою ідеології, з допомогою якої ті чи ті суспільні групи утверджують своє керівне становище (т. зв. "елітизм"): відкидаючи ціннісну концепцію Е. як ідеалістичну і проповідуючи політичний реалізм, окремі індивіди та групи індивідів легко скочуються в політиці до цинізму. Політична історія України свідчить, що в умовах бездержавності вкрай утрудненим є формування не тільки політичної, а й культурної Е. За таких умов не існує прошарків, які б успадковували один від іншого завдання збереження і творення культури, нації, держави. На це явище вказує, зокрема, Лисяк-Рудницький. Воно є характерним для тих народів Сх. та Пд. Європи, які входили до складу імперій. На ролі Е. у збереженні та творенні культури, нації та держави наголошували Липинський та Донцов. Оскільки вони репрезентували різні політичні ідеології (перший - консерватизм, другий - націоналізм), то відповідно відрізнявся їхній підхід до проблеми Е.

Сен-симон, Клод Анрі (1760, Париж - 1825) - франц. мислитель, соціолог, соціаліст-утопіст. Поділяв погляди франц. матеріалістів. С.-С. стверджував погляд на людське суспільство як на цілісний організм, що закономірно розвивається, об'єднує своїх членів не тільки певними філософськими, релігійними та моральними принципами, а й загальнокорисною трудовою діяльністю, що є природною необхідністю і обов'язком людини, створює найважливіший зв'язок між людьми. Історія, на його думку, проходить три фази розвитку: теологічну (період панування релігійної системи, який охоплює рабовласницьке і феодальне суспільство), метафізичну (період занепаду феодальної і теологічної системи) і позитивну (майбутній суспільний лад, заснований на науці). Головна думка С.-С. полягає в тому, що шлях звільнення трудящих від злиднів та убогості лежить через розквіт виробництва, через усілякий розвиток продуктивних сил суспільства на основі введення обов'язкової для всіх продуктивної праці, забезпечення всім можливості застосовувати свої здібності, розподіл "за здібностями", створення планової організації виробництва, перетворення політики на "позитивну науку про виробництво". С.-С. формулює певні принципи суспільства майбутнього: "всі люди повинні працювати; від кожного за здібністю, кожній здібності за її справи; перетворення держави із засобу влади над людьми на засіб керування господарством", "політичне управління людьми повинне перетворитися на розпорядження речами та керівництво процесами виробництва".

[br]

Осн. тв.: "Реорганізація європейського суспільства" (1814); "Промисловість" (1817); "Про індустріальну систему" (1821); "Нове християнство" (1825).

МОДЕЛЬ ( від лат. modus - міра) - у загальному розумінні аналог (графік, схема, знакова система, структура) певного об'єкта (оригіналу), фрагмента реальності, артефактів, витворів культури, концептуально-теоретичних утворень тощо. З логічної точки зору, дві системи S, і S2 називаються М. одна одної, якщо вони ізоморфні або гомоморфні між собою. Відношення "бути М." є відношенням рефлексивним, симетричним і транзитивним, тобто відношенням типу еквівалентності, тому питання, яку із систем Sj і S2 вважати оригіналом, а яку М., вирішується залежно від конкретної ситуації. З гносеологічної точки зору, М. - це замінник, представник оригіналу у пізнанні. Завдяки їхньому ізоморфізму або гомоморфізму знання, отримані в результаті дослідження М., екстраполюються на оригінал, широко використовуються в багатьох науках у різних значеннях, але, як правило, поняття "М." пов'язують з методом моделювання. У такому значенні М. - предметна, знакова чи мислена (уявна) система, що відтворює, імітує або відображає якісь визначальні характеристики, тобто принципи внутрішньої організації або функціювання, певні властивості чи ознаки об'єкта пізнання (оригіналу), пряме, безпосереднє вивчення якого з якихось причин неможливе, неефективне або недоцільне, і може замінити цей об'єкт у процесі, що досліджується, з метою отримання знань про нього. Отже, відношення "оригінал - М." не природне, а епістемологічне, зумовлене процесом пізнання. Питання про відношення М. й оригіналу, ступінь їх спільності, подібності, адекватності - одне з найважливіших і найскладніших у процесі наукового моделювання. М. виступає ефективним засобом наукового дослідження тільки при максимально чіткому визначенні їх подібності та відмінності теоретичними засобами, які можуть визначати припустимі межі спрощень, абстрагувань, ідеалізацій. За фізичним характером М. можна поділити на предметні, знакові (інформаційні), мислені. Посідаючи істотне місце у потужному арсеналі наукових засобів, виконуючи описову, пояснювальну і евристичну функції, М. відіграє важливу роль у дослідженні різноманітних складних феноменів реальної дійсності.

СТРУКТУРА (лат. structure - будова, розміщення, порядок) - спосіб закономірного зв'язку між складовими предметів і явищ природи та суспільства, мислення та пізнання, сукупність істотних зв'язків між виділеними частинами цілого, що забезпечує його єдність; внутрішня будова чого-небудь. С. властива об'єктам, що являють собою системи, і виділяється шляхом встановлення сутнісних, відносно стійких зв'язків між їх елементами при частковому або повному абстрагуванні від якісних характеристик цих елементів. С. виступає законом існування і функціювання системи, забезпечує збереження основних властивостей та функцій при різноманітних її змінюваннях. У силу відносної незалежності зв'язків від якісних характеристик елементів та сама С. може виступати способом організації найрізноманітніших систем, а тому вона є виявом спільності, подібності часто якісно дуже різнорідних систем. За своїми властивостями С. поділяють: щодо сфери існування - на матеріальні (фізичні, біологічні, хімічні) та ідеальні (психічні, пізнавальні, логічні); за характером зв'язку - на порядкові, композиційні, топологічні; за роллю - на субстанціональні та функціональні; за багатоманітністю зв'язків - на прості і складні тощо. Прикладом особливо складної С. є С. соціальна, яка виражає властивий даному суспільству спосіб виробництва, розподіл праці, взаємне відношення соціальних груп, форми політичної організації суспільства, явища духовної культури тощо. В якісному прояві С. вивчаються природничими і суспільствознавчими науками, абстрактні С., що охоплюють найзагальніші риси об'єктів, - математикою, логікою, кібернетикою. У зв'язку з широким застосуванням поняття "С." набуло важливого методологічного значення. Воно, зокрема, є основою методу моделювання, умовою екстраполяції способів розв'язання пізнавальних задач, одним із центральних у системному аналізі, структурно-функціональному аналізі та структуралізмі.

МОДЕЛЮВАННЯ - науковий метод непрямого (опосередкованого) дослідження об'єктів пізнання, безпосереднє вивчення яких з певних причин неможливе, ускладнене, неефективне чи недоцільне, через дослідження їхніх моделей - предметних, знакових чи мислених систем, що відповідно відтворюють, імітують чи відображають певні характеристики (властивості, ознаки, принципи внутрішньої організації або функціювання) оригіналів. Як специфічний конструктивно-пізнавальний прийом, своєрідна форма подання процесів і явищ реальності М. відоме з античних часів. У процесі пізнання М. тісно взаємодіє з іншими спеціальними і загальнонауковими методами, зокрема експериментальними. В епоху НТП М. фактично набуло статусу загал ьнонаукового методу пізнання, стало ефективним теоретичним і експериментальним засобом дослідження, чому насамперед сприяли інтенсивні процеси математизації та комп'ютеризації науки. Комп'ютерний (модельно-кібернетичний) експеримент, а згодом його різновид - когнітивна комп'ютерна графіка - набули унікального значення у дослідженні складних процесів і явищ дійсності, верифікації наукових гіпотез, побудові теорій. Користуючись процедурами абстрагування та ідеалізації, М. дає змогу з метою відтворення (у моделі) та дослідження виділяти саме ті характеристики, параметри чи властивості модельованих об'єктів, котрі безпосередньо підлягають вивченню. З появою когнітивних комп'ютерних графічних засобів відкриваються реальні можливості подавати у наочній формі не тільки об'єкти у класичному розумінні і експериментувати з ними, а й виражати з допомогою відповідних наочних моделей ті чи інші гіпотези, ідеї, концепції тощо, досліджувати їх, піддавати верифікації. Загалом процес М. відзначається складною структурою і включає такі основні етапи: постановка проблеми, побудова моделі, її дослідження, екстраполяція отриманих результатів на оригінал. Теоретичну основу М., яке проявляється у різноманітних формах, залежно від сфер застосування і характеру використовуваних моделей, становлять теорії фізичної подібності, фізичної аналогії та ізоморфізму систем. За фізичним характером моделей можуть бути виділені три типи М.: предметне, знакове (інформаційне) і мислене. У тісній взаємодії з іншими методами М. відіграє важливу роль у дослідженні найскладніших процесів та явищ мікро-, макро- і мегасвіту у розкритті їх глибинної суті.

1) розвивати, удосконалювати

2) розвиватися, зростати; розширюватися

3) с.г. виводити (сорт, породу)

4) відбуватися, розвиватися (про події); проходити, протікати (про хворобу)

5) показувати, виявляти

6) викладати; розкривати (плани)

1) розробляти

8) створювати

9) виявлятися

10) фот. проявляти

11) шах. виводити (фігуру)

12) військ. розгортати (війська); розвивати (успіх)

* * *

1) розвивати, удосконалювати; розвиватися, рости; розширюватися (про справу, підприємство); перетворюватися

2) проходити, протікати (про хворобу, події та ін.); починатися

3) показувати, виявляти (симптоми хвороби, здібності та ін.); проявлятися, виявлятися

4) викладати, висловлювати; розкривати

5) розробляти ( корисні копалини); гipн. розвити ( видобуток); гipн. розкрити ( родовище)

6) створювати ( організацію)

7) виробляти, отримувати ( енергію); створювати, розробляти ( систему); c-г. виводити ( сорт або породу); cпeц. досягати; мати (потужність, швидкість); cпopт. розучувати ( нові елементи)

8) aмep., icт. виявляти, з'ясовувати, розкривати (чию-небудь позицію, факти)

9) фoтo проявляти; проявлятися

10) шax. виводити ( фігуру); розвивати ( фігури); розвиватися

11) вiйcьк. розчленовувати, розгортати ( війська)

12) вiйcьк. розвивати ( успіх)

13) мaт. розкладати, розкривати ( вираз); розгортати ( криву поверхню)

1. n

1) ряд, низка

2) шеренга, шерега

3) pl (the ranks) армія; військова служба

4) pl рядовий і сержантський склад (в Англії тж other ranks)

5) порядок; струнке розташування

6) звання, чин; гідність; посада, службове становище; ранг (дипломатичний тощо)

7) категорія, розряд, клас

8) високе становище

9) стоянка таксі

10) горизонтальна лінія (на шахівниці)

2. adj

1) буйний, пишний, розкішний (про рослинність)

2) зарослий

3) тучний, родючий, жирний (про ґрунт)

4) розм. сильний; потужний; швидкий

5) густий; численний

6) згірклий, зіпсований, протухлий, вонючий

7) огидний, мерзенний, брутальний

8) явний, очевидний; справжній, сущий

9) грубий, цинічний, паскудний

10) розпусний, хтивий

11) надмірний

3. v

1) шикувати в шеренгу; ставити в ряд

2) шикуватися, вишиковуватися в ряд

3) класифікувати; відносити до певної категорії; давати оцінку

4) належати до певної категорії

5) займати (посідати) певне місце

6) займати вище становище; бути старшим

7) займати високе становище; посідати перше місце

* * *

1) ряд

2) вiйcьк. шеренга; ( the ranks) pl армія; військова служба; pl рядовий, сержантський склад ( other ranks)

3) порядок; струнке розташування

4) звання; чин; достоїнство; посада, службове становище; ранг ( дипломатичний)

5) стоянка таксі

6) горизонтальна лінія ( на шахівниці)

1) шикувати в шеренгу; вишиковувати в ряд; розставляти; шикуватися в шеренгу; шикуватися в ряд; проходити шеренгами; мaт. ранжувати, розташовувати в порядку зростання або спадання

2) класифікувати; відносити до якої-небудь категорії; давати оцінку; відноситися до якої-небудь категорії

3) aмep. займати, посідати більш високе положення; бути старшим; займати високе положення

1) буйний, пишний, розкішний ( про рослинність); який надмірно розрісся; зарослий

2) c-г. тучний, родючий ( про ґрунт)

1) прогірклий, зіпсований, тухлий, смердючий

2) огидний, мерзенний

3) грубий, цинічний, паскудний

1) розвивати, удосконалювати; розвиватися, рости; розширюватися (про справу, підприємство); перетворюватися

2) проходити, протікати (про хворобу, події та ін.); починатися

3) показувати, виявляти (симптоми хвороби, здібності та ін.); проявлятися, виявлятися

4) викладати, висловлювати; розкривати

5) розробляти ( корисні копалини); гipн. розвити ( видобуток); гipн. розкрити ( родовище)

6) створювати ( організацію)

7) виробляти, отримувати ( енергію); створювати, розробляти ( систему); c-г. виводити ( сорт або породу); cпeц. досягати; мати (потужність, швидкість); cпopт. розучувати ( нові елементи)

8) aмep., icт. виявляти, з'ясовувати, розкривати (чию-небудь позицію, факти)

9) фoтo проявляти; проявлятися

10) шax. виводити ( фігуру); розвивати ( фігури); розвиватися

11) вiйcьк. розчленовувати, розгортати ( війська)

12) вiйcьк. розвивати ( успіх)

13) мaт. розкладати, розкривати ( вираз); розгортати ( криву поверхню)

Пекалід (Пенкальський, Пенкаля), Симон (бл. 1567, Олькуш побл. Кракова - після 1601) - укр.-польськ. гуманіст, поет. Закінчив Краківський ун-т (1585 - 1589), де отримав ступінь бакалавра. Пізніше став придворним поетом князя К. Острозького. Відомі його твори латиною "Острозька війна" (1600) та "Епітафія на честь І.Ф. Гербурта і Є. Заславської із Острозьких" (1601). "Острозька війна" П. - поетичний твір, у якому розкрито історичні події, пов'язані з придушенням К. Острозьким та його сином Янушем селянсько-козацького повстання під проводом Криштофа Косинського. Поема має яскраво виражений ренесансно-гуманістичний характер. Це знайшло вияв у авторській інтерпретації історії як послідовного викладу у часі діянь визначних особистостей, а не як наперед визначеного Богом процесу, де роль людини зводиться до мінімуму; в утвердженні думки про спроможність людини своїми силами за допомогою доброчесності або доблесті піднятися до рівня богоподібності, досягти земного безсмертя; у поцінуванні людини не лише за шляхетність походження, соціальний статус чи багатство, а й за довершеність фізичних і моральних сил, благородство, талант; у заклику дбати не лише про свій гаразд, а й про суспільне благо; в обстоюванні ідеї справедливості, релігійної толерантності, свободи. Будучи прихильником монархічної форми правління, П. розглядав державу як очолювану королем природну організацію людей, що складається з різних станів, кожний з яких посідає відповідне місце в соціально-політичній ієрархії.

(qlty)

n ком., марк. якість; сорт; ґатунок; риса; властивість; a якісний

істотні ознаки товару чи послуги, які задовольняють вимоги встановленого стандарту

═════════■═════════

A-1 quality найвища якість • якість першого ґатунку • першокласна якість; A-3 quality вища якість; absolute quality абсолютна якість; acceptable quality прийнятна якість; adequate quality якість, яка відповідає вимогам • доброякісність; agreed quality узгоджена якість; appealing quality приваблива риса • приваблива властивість; art quality художня якість; asset quality якість активів; attributed quality якісні властивості; audience quality якісна характеристика аудиторії; average quality середня якість; bad quality погана якість; benefit-giving qualityies споживчі властивості; best quality найкраща якість; bottom quality найгірша якість • дуже низька якість; brand quality якість марочного товару; broadcast quality трансляційна якість • відповідна якість для трансляції; business quality ділова якість; cheap quality неякісне • низька якість; choice quality добірна якість; colour reproduction quality якість відтворення кольорів; commercial quality торговельна якість; common quality загальна властивість; competitive quality конкурентоспроможна якість; consistent quality однорідна якість; contract quality якість за контрактом • якість, застережена контрактом; customer quality якісна характеристика клієнтів; defective quality незадовільна якість; delivery quality якість поставленої продукції; desired quality бажана якість; distinctive quality характерна якість • відмінна якість • помітна якість; economic quality економічно обґрунтована якість; edible quality харчова поживність • їстівність; editorial quality редакційна якість • якість редакційного змісту; environmental quality якість довкілля; equal quality рівноцінна якість; established quality підтверджена якість • стандартна якість; excellent quality відмінна якість; expected quality сподівана якість • очікувана якість; experienced quality засвідчена якість; export quality експортна якість; factual quality фактична якість; fair average quality справедлива середня якість • непогана середня якість; fancy quality вища якість; fancy-grade quality вища якість; fine quality відмінна якість • чудова якість; finest quality відмінна якість • чудова якість; first-class quality першокласна якість • вища якість; first-rate quality першосортна якість • вища якість; functional quality функціональна властивість; good quality добра якість; guaranteed quality гарантована якість; healing quality цілюща властивість; health-giving quality цілюща властивість; hidden quality прихована властивість; high quality висока якість; image quality якість зображення; incoming quality вхідна якість • рівень вхідної якості; inferior quality низька якість; inherent quality якість, властива даному виробу; initial quality первісна якість; intermediate quality проміжна якість; intended quality планова якість; latent quality прихована властивість; limiting quality граничний рівень якості; low quality низька якість; low-grade quality низька якість; luxury quality якість на рівні предметів розкоші; managerial qualityies організаторські здібності • якості керівника; manufacturing quality виробнича якість • якість виробництва • якість виготовлення; marketable quality торговельна якість • ринковий ґатунок • комерційна якість; material quality якість матеріалу; mean quality середня якість; medium quality середня якість; mental qualityies розумові здібності; middling quality середня якість • середній ґатунок; nonstandard quality нестандартна якість; nutritional qualityies поживна цінність; objective quality об'єктивна якісна характеристика; off-grade quality низька якість; optimal quality оптимальна якість; optimum quality оптимальна якість; ordinary quality звичайна якість • середня якість; outgoing quality вихідна якість • рівень вихідної якості; overall quality загальна якість; perfect quality бездоганна якість; performance quality якість роботи; photographic quality якість фотографії • фотографічна якість; poor quality погана якість; premium quality вища якість; prime quality вища якість; printing quality якість друку; process quality якість виготовлення; product quality якість продукції; production quality якість продукції; proper quality належна якість; proved quality підтверджена якість • доведена якість; questionable quality сумнівна якість; readership quality якісна характеристика читацької аудиторії; recognized quality визнана якість; reliable quality надійна якість; reproduction quality якість відтворення; required quality необхідна якість; running quality робоча характеристика; satisfactory quality задовільна якість; second-class quality другорядна якість; service quality якість обслуговування; shipping quality транспортабельність; soil quality якість землі; specified quality встановлена якість • визначена якість; standard quality стандартна якість; stipulated quality узгоджена якість; substandard quality нестандартна якість; suitable quality прийнятна якість; superior quality вища якість • краща якість • вищий ґатунок; technical quality технічна риса; tolerance quality дозволена якість; top quality найвища якість; uneven quality неоднорідна якість; uniform quality однорідна якість; unsatisfactory quality незадовільна якість; zero-defect quality без дефектність

═════════□═════════

equal in quality однакової якості; inferior in quality низької якості • найгіршої якості; of equal quality однакової якості; of good quality доброї якості; of high quality високоякісний; of inferior quality недоброякісний; of low quality низької якості; of poor quality недоброякісний; of sound quality доброякісний; of superior quality найвищої якості; quality arbitration арбітраж з питань якості; quality as per sample якість згідно зі зразком; quality assessment оцінка якості; quality assurance (QA) гарантія якості; quality audit контроль якості • перевірка якості; quality awareness знання методів забезпечення якості • обізнаність із якістю; quality bonus надбавка за підвищену якість; quality certificate сертифікат якості; quality check перевірка якості; quality circle гурток з підвищення якості; quality claim претензія до якості; quality class категорія якості; quality control; quality defect дефект якості; quality degradation погіршення якості; quality deterioration погіршення якості; quality engineering технічне забезпечення якості • опрацювання методів забезпечення якості; quality evaluation (QE) оцінка якості; quality gap розрив у рівні якості; quality goods товар високої якості • високоякісні товари; quality grade рівень якості; quality guarantee гарантія якості; quality image уявлення про якість; quality improvement підвищення якості; quality index показник якості; quality inspection перевірка якості • контроль якості; quality label знак якості; quality label scheme система знаків якості; quality level рівень якості; quality management управління якістю; quality manual інструкція із забезпечення якості; quality mark знак якості; quality objective цільовий рівень якості; quality of cargo якість вантажу; quality of design якість проекту • якість конструкції; quality of earnings якість прибутку; quality of exports якість експорту; quality of an item якість виробу; quality of labour якість праці; quality of life якість життя; quality of a lot якість партії (виробів); quality of manufacture якість виготовлення; quality of material якість матеріалу; quality of operation якість роботи; quality of production якість продукції; quality of service якість обслуговування; quality of work якість роботи; quality plan план забезпечення якості; quality planning планування рівня якості; quality principle принцип забезпечення якості; quality program програма забезпечення якості; quality requirements вимоги до рівня якості; quality sample зразок якості; quality specification деталізація характеристик • специфікація характеристик; quality standard норматив якості • стандарт якості • рівень якості; quality surveillance обстеження якості • перевірка якості; quality system система перевірки якості; quality test контроль якості; quality test program програма контролю якості; to approve quality схвалювати/схвалити якість; to ascertain quality визначати/визначити якість; to assess quality оцінювати/оцінити якість; to be of superior quality бути вищої якості; to be superior in quality бути вищої якості; to be up to quality відповідати вимогам; to certify quality засвідчувати/засвідчити якість; to check quality перевіряти/перевірити якість; to confirm quality підтверджувати/підтвердити якість; to conform to the quality відповідати якості; to control quality контролювати якість; to define quality визначати/визначити якість; to demonstrate quality показувати/ показати якість; to determine quality визначати/визначити якість; to differ in quality вирізнятися/вирізнитися якістю; to evaluate quality оцінювати/оцінити якість; to examine quality перевіряти/перевірити якість; to guarantee quality гарантувати якість; to improve quality поліпшувати/поліпшити якість; to inspect the quality перевіряти/перевірити якість; to lower the quality знижувати/знизити якість; to maintain quality піддержувати/піддержати якість • підтримувати/підтримати якість; to modify the quality змінювати/змінити якість; to monitor quality контролювати якість • здійснювати моніторинг якості; to specify quality зумовлювати/зумовити якість; to test quality перевіряти/перевірити якість; to upgrade the quality підвищувати/підвищити якість

ГЕНДЕР - поняття, яке використовується для визначення соціокультурної форми існування статей: чоловік та жінка виступають не як природні визначення, а як соціокультурні феномени. Якщо стать визначається на основі тілесних, органічних та психофізіологічних ознак, то, на відміну від неї, Г. виводиться із соціальних, культурних та історичних особливостей людського буття. Розкриття залежності Г. від статі є однією з центральних проблем феміністичної теорії Е. волюція поняття Г. пройшла три етапи і відображає зміни в інтерпретації природи статі. Теоретичне розмежування понять Г. і статі вперше було здійснено антропологом М. Мід ("Секс і темперамент у трьох примітивних суспільствах", 1935). Г. тут виступає як сукупність соціокультурних ознак, яких набуває людська стать у певній культурі чи суспільстві. Стать розуміється як універсальна, усталена, природно визначена характеристика людини, тоді як Г. - специфічна форма існування статі у соціокультурному середовищі. Г. обіймає культурно вироблені стандарти статевої поведінки і самоідентифікації, статевих почуттів і потягів, міжстатевих відносин тощо. Другий етап розвитку поняття Г. започатковує праця Симони де Бовуар "Друга стать", що містить феміністичну критику поняття статі як природного феномена. Поняття Г. використовується для викриття соціальної дискримінації жінки та спростування її образу як істоти, що не відповідає загальнокультурному зразку (патріархальний стереотип). Соціокультурній інтерпретації піддається не лише Г., ай стать: Г. тлумачиться як ідея або конструкт (певна викрійка), відповідно до якої людське тіло вибудовується як чоловіче та жіноче, а стать розглядається як соціально витворена фікція, не оперта на природу. Такий підхід заперечує причинну залежність Г. від статі; Г. ототожнюється з актом статевого самовизначення і способом конституювання ідентичності. Ця позиція й на сьогодні залишається впливовою та поширеною у феміністичній теорії. Але від поч. 80-х рр. XX ст. окреслюється певне зрушення у тлумаченні Г. та статі. Новий підхід до рівності статей наголошує не на подібності чоловічого та жіночого, а на їх відмінностях. Переосмислення статі відбувається у напрямі визнання її природної заданості, але, на відміну від традиційного фемінізму, пряма залежність між статтю та Г. заперечується. Конкретна стать не обмежує коло різноманітних тендерних маніфестацій та самореалізацій особи. Г. у такому випадку представляє культурну редукцію унікального біологічного потенціалу жінки до її функцій, детермінованих суспільством О. собливого значення при цьому набуває поняття "вагітного тіла" (Зілла Айзенсестайн "Жіноче тіло й закон", 1988), яке заперечує законність існування єдиного гомогенного стандарту: здатність жіночого тіла бути вагітним не означає, що суть жінки зводиться до материнського тіла, вона лише вказує на відмінність В. икористовуючи поняття Г., сучасна феміністична теорія висунула тезу про багатостатевість людей та штучний характер їх гетеросексуальних відносин. Можливість теоретичної альтернативи феміністичним концепціям Г. містить позиція Фуко, для якого стать є таємницею, найбільш невловимим ноуменальним буттям, про яке нам відомо лише через Г. та потяги, котрі, в свою чергу, постійно тяжіють до статі як своєї субстанційності.

ПРОСТІР і ЧАС СОЦІАЛЬНИЙ - категорії, що характеризують соціальне буття як процес поєднуючих і змінюючих один одного способів діяльностей людей. П. і Ч.с. діють на рівні буття соціальних індивідів як умови зв'язаності, безперервності, організованості соціального процесу, тобто виявляються соціальними зв'язками, що координують послідовність і поєднання людських сил, дій та їхніх втілень. У традиційних формах суспільства просторові характеристики соціального буття в основному підпорядковували собі часовий вимір. У Новий час ця залежність перевертається: час стає основним виміром соціальних якостей людей і предметів. Будь-які людські сили і здібності зводяться до середніх або необхідних затрат часу, можуть в соціальному процесі транслюватися і підсумовуватися. Прихильники філософії життя вважають, що науці вдалося перетворити в об'єкт усе, що має форму простору, бо це єдиний спосіб для неї оволодіти об'єктом. Тільки та реальність, яка не має просторової форми, може чинити опір сучасній цивілізації; такою реальністю є час, який і становить стрижень структури життя. Оволодіти часом можна, лише увійшовши в його течію (примусово це зробити не можна) Д. ля різноманітних інтерпретацій часу філософією історії спільним є протиставлення "живого" часу часові "опростореному" (як послідовності моментів "тепер", що є індиферентними до тих явищ, які в ньому протікають). Проблема соціального та історичного часу - одна з центральних у філософії Вергсона, Дильтея, Літта, Ортеги-і-Гассета, Гайдеггера.